умовний

-а, -е.

1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний.

2) Викликаний, спричинений конкретними обставинами, умовами.

••

Умо́вний рефле́кс фізіол. — рефлекс, вироблений, набутий під дією навколишнього середовища, під впливом певних умов.

3) Який має силу тільки за наявності яких-небудь умов, обмежений, якоюсь умовою.

••

Умо́вне засу́дження — рішення суду про неприведення вироку до виконання за умови, що засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

4) Який визначається ставленням кого-небудь до чогось; який за інших обставин, у сприйнятті когось іншого може вважатися не таким; відносний. || Який не відповідає реальній дійсності, не такий, яким є насправді; формальний. || Несправжній, фіктивний.

5) Який не існує в реальній дійсності, а лише мислиться; уявний. || Який є символічним позначенням, зображенням якогось реального предмета.

••

Умо́вний знак — прийнятий у тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва графічний знак, символ, який має певне значення.

6) Який створює художнє зображення за допомогою засобів, прийнятих у даній галузі мистецтва, в даному жанрі літератури. || Вироблений відповідно до умов, особливостей якоїсь фахової діяльності.

7) Який відповідає загальноприйнятим правилам, нормам поведінки, звичаям, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана.

8) лінгв. Який виражає умову (у 3 знач.), вказує на умову або містить умову.

••

Підря́дне умо́вне ре́чення — підрядне речення, що вказує на умову, за якої могло або може відбутися те, про що йде мова в головному реченні.

Умо́вний спо́сіб — граматична категорія, що виражає не реально виявлену дію, а лише бажану або можливу за певних умов.

9) спец. Який встановлюється, виводиться логічно із заданих умов, припущень. Умовна величина.

10) спец. Який береться за вихідну величину при обчисленні середньої величини чого-небудь.

••

Умо́вне па́ливо — уявне паливо, на яке перераховуються фактичні витрати різних видів палива, щоб порівнювати їхню ефективність.